Заради світлого майбуття
Семен Дриглов був потомственим запорізьким козаком. Він народився в 1941 році на Житомирщині. З відзнакою закінчив Полтавське зенітно-артилерійське училище та Академію протиповітряної оборони СРСР. Служив в Україні та в Закавказзі. Полковник, справжній кадровий офіцер, який знав усі тяготи армійського життя, справжній козак по духу. Великий знавець, любитель і цінитель української пісні.
Перед своїм звільненням у запас Семен служив на посаді начальника ППО 14-ї гвардійської російської армії. Звільнився восени 1991 року, а взимку вже став у козацькі лави відродженого Чорноморського козацького війська (ЧКВ).
За жваву і товариську вдачу, глибокі знання військової справи, прямий безкомпромісний характер був обраний похідним отаманом ЧКВ. Козаки дуже поважали Семена Макаровича, який славився великим військовим досвідом, вимогливістю до самого себе та інших, незвичайними організаторськими здібностями.
У період бойових дій на ділі проявив усі кращі людські риси: твердість характеру, широкі пізнання в керуванні боєм, уміння тверезо аналізувати обстановку, що склалася. 19 червня 1992 Семен Дриглов очолив Тираспольський козацький загін, який прибув на допомогу захисникам Бендер.
Загін прорвався до міськвиконкому м. Бендери, й отаман Семен Дриглов почав формувати групи для виявлення і знищення бронетехніки та інших засобів противника на підступах до виконкому. Козаки зайняли оборону біля будівлі. Їхні дії приголомшили ворога.
Вони підбили два молдовських бронетранспортери. Пихи у націоналістів помітно поменшало. Під час спроби зробити з гранатомета черговий постріл під шквальним вогнем ворога козак Олег Оттінгер був важко поранений. Семен Дриглов спробував винести Олега з-під обстрілу, але тут з балкона п’ятиповерхівки в нього кинули дві гранати. Першу він відкинув убік, а другу зміг лише підняти й замахнутися. Вона розірвалася у нього в руці, смерть настала миттєво.
Пізніше отаман ЧКВ Володимир Рябинський згадував: «Семен Макарович і раніше серед козаків мав величезний авторитет, а після цього здобув всекозацьку любов. Балківська станиця Тирасполя стала іменуватися Дригловською». У 1993 році на місці загибелі полковника Семена Дриглова встановили пам’ятний хрест. У 2011 році, напередодні 19-ї річниці Бендерської трагедії, прикордонній козацькій комендатурі міста присвоїли ім’я похідного отамана ЧКВ Семена Дриглова.
Щороку до місця загибелі полковника приходять представники державної влади, громадських організацій, козаки, бендерчани, придністровці, які кладуть до пам’ятного хреста квіти, поминають православною молитвою та добрим словом похідного отамана Семена Дриглова, а також усіх козаків і гвардійців, усіх тих, хто загинув, захищаючи місто Бендери.
«Семен Макарович Дриглов –це та людина, яка не просто віддала своє життя за наше майбутнє, це людина, яка мріяла про гідне майбутнє. Про велике та світле майбутнє. Це був достойний козак, який за збігом обставин загинув», – сказав про нього отаман станиці Південна м. Дністровська Володимир Сергєєв.
Перед своїм звільненням у запас Семен служив на посаді начальника ППО 14-ї гвардійської російської армії. Звільнився восени 1991 року, а взимку вже став у козацькі лави відродженого Чорноморського козацького війська (ЧКВ).
За жваву і товариську вдачу, глибокі знання військової справи, прямий безкомпромісний характер був обраний похідним отаманом ЧКВ. Козаки дуже поважали Семена Макаровича, який славився великим військовим досвідом, вимогливістю до самого себе та інших, незвичайними організаторськими здібностями.
У період бойових дій на ділі проявив усі кращі людські риси: твердість характеру, широкі пізнання в керуванні боєм, уміння тверезо аналізувати обстановку, що склалася. 19 червня 1992 Семен Дриглов очолив Тираспольський козацький загін, який прибув на допомогу захисникам Бендер.
Загін прорвався до міськвиконкому м. Бендери, й отаман Семен Дриглов почав формувати групи для виявлення і знищення бронетехніки та інших засобів противника на підступах до виконкому. Козаки зайняли оборону біля будівлі. Їхні дії приголомшили ворога.
Вони підбили два молдовських бронетранспортери. Пихи у націоналістів помітно поменшало. Під час спроби зробити з гранатомета черговий постріл під шквальним вогнем ворога козак Олег Оттінгер був важко поранений. Семен Дриглов спробував винести Олега з-під обстрілу, але тут з балкона п’ятиповерхівки в нього кинули дві гранати. Першу він відкинув убік, а другу зміг лише підняти й замахнутися. Вона розірвалася у нього в руці, смерть настала миттєво.
Пізніше отаман ЧКВ Володимир Рябинський згадував: «Семен Макарович і раніше серед козаків мав величезний авторитет, а після цього здобув всекозацьку любов. Балківська станиця Тирасполя стала іменуватися Дригловською». У 1993 році на місці загибелі полковника Семена Дриглова встановили пам’ятний хрест. У 2011 році, напередодні 19-ї річниці Бендерської трагедії, прикордонній козацькій комендатурі міста присвоїли ім’я похідного отамана ЧКВ Семена Дриглова.
Щороку до місця загибелі полковника приходять представники державної влади, громадських організацій, козаки, бендерчани, придністровці, які кладуть до пам’ятного хреста квіти, поминають православною молитвою та добрим словом похідного отамана Семена Дриглова, а також усіх козаків і гвардійців, усіх тих, хто загинув, захищаючи місто Бендери.
«Семен Макарович Дриглов –це та людина, яка не просто віддала своє життя за наше майбутнє, це людина, яка мріяла про гідне майбутнє. Про велике та світле майбутнє. Це був достойний козак, який за збігом обставин загинув», – сказав про нього отаман станиці Південна м. Дністровська Володимир Сергєєв.
Автор: Олександр ПЕТРЕНКО.
